У Чернівецькій області відкрили перший шелтер – прихисток для тих, хто постраждав від домашнього насильства, дискримінації, російської військової агресії. Також тимчасове житло тут знайдуть внутрішньопереміщені особи.
Спілкуємося із отцем Дмитром Шорою, священником ПЦУ і директором місцевого шелтеру. Він каже, що зазвичай адреси притулків для жертв домашнього насильства не розголошуються. Однак все одно інформація стає відомою, оскільки на офіційному сайті «Елеос-Україна» вказано, що отець Дмитро є директором шелтеру в Хотині.
– Перший шелтер святої Ольги був відкритий напередодні 2014 року в Бучі Київської області, – розповідає отець Дмитро. – Це був притулок для жінок з дітьми, які постраждали від домашнього насильства. А від березня цього року за проєктом від «Елеос-Україна» почали створювати більше таких шелтерів. І вони розширили свою функцію, бо приймають і тих, хто постраждав від російської агресії.
Буковинський шелтер святої Ольги розташувався в одному із приміщень ПЦУ. Він може вмістити 25 осіб. Наразі прихисток лише готується приймати людей.
– Тут є зал, спільна кухня, офіс і сім спальних кімнат, де може жити по двоє-троє людей, – продовжує священник. – Прийматимемо лише жінок і дітей. Також тут можуть знайти прихисток люди, які хворіють на ВІЛ-СНІД. Проживання безкоштовне. Щодо харчування, то годувати ми не зобов’язані, але, думаю робитимемо це. Також надаватимемо правову та медичну допомогу, укладатимемо відповідні меморандуми з лікарями та юристами. Працюємо із місцевою службою захисту дітей, адже діти, які у нас проживатимуть, повинні і в садочок ходити, і в школі вчитися.
Щодо персоналу шелтера святої Ольги, то зараз там працюють директор, психолог та четверо соціальних працівників, які приходитимуть на роботу позмінно. Жити в прихистку люди зможуть до пів року.
Отець Дмитро зауважує, що в своїй пастирській роботі часто зустрічався із жертвами домашнього насильства.
– Таким людям, а здебільшого це жінки, в першу чергу потрібна всіляка підтримка, розуміння… З ними треба розмовляти, підтримувати, аби зрозуміти, що їм робити далі. Найперше, що намагаємося зробити – відновити взаємостосунки в родині.
Сьогодні, в час війни, морально зранених людей стає чимраз більше. Тому і потреба в шелтерах зростає.
Відкрити буковинський прихисток вдалося завдяки співпраці «Елеос-Україна» із мережею ЛЖВ «100% життя», реалізовуючи проєкт «Мобілізація суспільства для подолання стигми, дискримінації та протидії насильству щодо людей, які живуть з ВІЛ та представників КГ».
Зазвичай прихистками керують священники Православної церкви України. Багато з них – капелани. Отець Дмитро Шора від 2016-го волонтером не раз їздив на передову та допомагав нашим військовим. Того ж року священник прийняв рішення здійснювати служіння на фронті як капелан, а зараз допомагає тим, хто через війну втратив дах над головою.
До речі, відомим капеланом є й отець Сергій Дмитрієв – голова правління ГО «Елеос-Україна». Саме він став героєм знаменитої світлини французького фотографа з буковинським корінням Юрія Білака. Фотомитець 2014-го на Донбасі зазнімкував вечерю військових, адаптуючи її до знаменитої картини Леонардо да Вінчі «Тайна вечеря». На світлині – о. Сергій з українськими бійцями.
Наталія ФЕЩУК.
«Елеос-Україна» – громадська організація, пов’язана з Православною Церквою України. Організація виконує соціальне служіння на теренах всієї України. Як у Католицькій церкві є відомий благодійний фонд «Карітас», так у ПЦУ – «Елеос», що в перекладі з грецької означає милість, милосердя, співчуття. Найвідоміший проєкт «Елеос-Україна» – це шелтери (прихистки) святої Ольги. Зараз їх в Україні понад десять. Днями такі шелтери відкрили в Чернівецькій та Івано-Франківській областях.