Міська влада, шаленими темпами перестеляючи чернівецькі дороги і тротуари, стала заручником власних політичних технологій, покликана заробити швидку популярність у виборців. Таку думку в програмі «Постфактум» висловив народний депутат двох скликань Максим БУРБАК.
«Міська влада, а саме команда Клічука, яку справедливо називають «команда забудовників», демонструє, що має хист і вміння освоювати кошти – і бюджетні, і не бюджетні, – вважає політик. – Однак вони стали заручниками своїх же політтехнологів, які кажуть їм: «Шановні, треба показувати дієвість влади. Треба картинку. Не треба будь-яких стратегічних рішень, які дадуть результат за 2-3-5-10 років. Нам треба показати, що ми влада, тут ми працюємо, ми діємо, ми реагуємо сьогодні й зараз!». Тому й робляться всі ці ремонти в один день. Тому й розібрали бруківку напередодні Дня міста і не встигли покласти замість неї тротуарну плитку. От проїжджаю вулицею Полєтаєва. І там теж познімали бордюри… Якийсь суцільний будівельний хайп! Звісно, чернівчани, цілком природно, це схвалюють. Ну хто ж скаже, що це погано, що роблять дороги?
Але я хочу, щоб це було якісно. А не так, як на 29 березня, одну і ту ж бруківку тричі перебирали. Хочу знати, скільки прослужить той асфальт, який поклав тернопільський підрядник. Адже в нас дорожники з Тернополя, асфальт – із Заліщиків
Але ж у нас у місті є три нових асфальтних заводи, це – будівельні компанії, які зареєстровані в Чернівецькій області. А фаворит мера – Тернопільська фірма – возить асфальт з Заліщиків! Якою ж буде вартість робіт, якщо асфальт довозять з іншої області?
Я спостерігаю жваву дискусію щодо ремонту вулиці Учительської в Садгорі. Добре, це магістральний шлях, і я розумію, що люди, які там живуть, хочуть, щоб це було зроблено. Я так само хотів би, щоб мою рідну вулицю Марка Вовчка зробили. Але я про інше – тендер виграла відома віднедавна всім чернівчанам тернопільська фірма. Точніше – не виграла, а стала єдиним учасником, якого допустили до цього тендеру. Всі інші компанії, які дали менші за ціною пропозиції, були фактично зняті з конкурсу. Одну з них, нагадаю, зняли через те, що в документації вказала не гусеничний трактор, а колісний. Мені все одно, яким трактором будуть возити матеріали. Головне, щоб було якісно і за нормальною ціною. А не за грубі гроші – на півтора мільйона дорожче. Я вважаю, що це злочинна бездіяльність міського голови. Він повинен був цей тендер зупинити.
Вартість нового позашляховика з салону стартує від пів мільйона гривень. За гроші, переплачені тільки на цій одній вулиці Учительській, можна було б придбати три джипи для наших захисників! Виходить, що для бійців нашої тероборони, які зараз на сході, їхні близькі змушені самотужки збирати кошти на автівки. А ми даємо «зелене світло» підряднику, який робить дорогу за півтора мільйона дорожче за конкурентів.
Чому не заробляє на ремонтах чернівецьких доріг комунальне міське підприємство МіськШЕП? Він чомусь навіть не подається на ці тендери. Хоча міг би запропонувати свої послуги і, можливо, й виграв. А в разі, якщо в нього немає всього комплекту необхідної техніки, можна було би взяти її в субпідрядників. Тоді гроші залишалися б у бюджеті міста. І за собою МіськШЕП залишив би функцію технічного нагляду, за який платиться до 4% від вартості робіт. І що важливо – він би заробляв гроші для утримання підприємства взимку, коли менше робіт і коли треба підсипати вулиці.
Доля МіськШЕП міську владу не цікавить. Натомість закупили тисячу тонн солі по 9,5 гривень. Виправдовуючись, що, мовляв, десь у Львові сіль по 11 гривень. А я знаю, що на ринку її ціна 8 гривень. Виходить, що на тисячі тонн півтора мільйона гривень десь знову осіло? Не в бюджеті, не в позашляховиках для тероборони, не в якихось майбутніх проєктах, не в закупівлях генераторів для котелень, не в модернізації водогону. Ні в чому. Воно просто осіло, я боюсь називати де. Щоб хтось у військовий час запустив свою руку у бюджетні гроші, це треба взагалі просто совісті не мати!»