Минулого місяця Туреччину та Сирію сколихнули масштабні землетруси, які спричинили значні руйнування і загибель майже 50 тисяч людей. Поштовхи були відчутними й на півдні України, зокрема в Одеській та Миколаївській областях. Багатьох буковинців турбує питання: а чи є загроза для нашої області? Відповідь ми шукали в працівників сейсмічної  станції Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, яка разом із метеостанцією  входить до складу навчально-наукової обсерваторіїв структурі географічного факультету ізаймається спостереженнями за землетрусами.

• Апаратура нашої сейсмічної станції призначена для реєстрації віддалених сильних землетрусів, і ми бачимо частково місцеві поштовхи, які генеруються в межах нашої області,– розповідає сейсмолог та доцент кафедри географії України та регіоналістики ЧНУ Андрій НИКОЛАЄВ.

Сейсмолог зазначає, що жодна зі станцій –  метеорологічна чи сейсмічна – не займаються прогнозуванням.

• Люди вважають, що сейсмічна станція має робити прогнози землетрусів, насправді милише їх фіксуємо і спостерігаємо за ними, – каже науковець. –Територія Чернівців сейсмонебезпечна, адже тут існує ймовірність виникнення землетрусів інтенсивністю до семи балів. Небезпечним для Чернівців є землетрус, який перевищує 5 балів, але відбуваютьсятакі поштовхи неперіодично.

На нашій території найсильніших землетрусів було близько семидесяти. В основному вони генеруються в горах Вранча –церегіонПівденних Карпат, що в Румунії. Ці гори невисокі, порослі лісом, але на глибині 90-100 кілометрів від поверхні відбуваються інтенсивні тектонічні процеси. Через те, що гіпоцентри або ж вогнища землетрусів розташовані на значній глибині,вони відчуваються на значній території, аж до Києва, Москви і Санкт-Петербурга.

Сейсмолог розповідає, що сила землетрусу від гір Вранча максимально розповсюджується на північнийсхід. Найбільше в Україні страждає її південь,зокрема, Одеська область. У Чернівцях також є місцеві тектонічні розломи, які навіть мають персональні назви.

• На Чернівецькому розломі під горою Цецино періодично генеруються землетруси, але слабкі. На Сторожинецькому розломі в 1950 році стався землетрус, який був дуже відчутний для місцевих мешканців, – розповідає сейсмолог.

Андрій Миколайович зазначає, що найнадійніший захист від землетрусу – вийти з приміщення на відкритий простір. Також будівництво має виконуватись ізврахуванням  сейсмічності тієї чи іншої території.

До прикладу, у вже згаданій Туреччині через недотримання будівельних вимог зруйнувалися нові будинки, які повинні були б витримати такі сильні землетруси. Наші ж панельні будинки розраховані на шість балів на семибальній території. Натомість сучасні каркасні будинки можуть витримати землетрус у сім балів.

За словами науковця, ідея  прогнозування землетрусів виникла давно. На цей комплекс спостережень затрачено мільйони доларів у різних країнах світу.

• Ще 1946-го виникла теорія, згідно з якою за аналізом зміни певних геофізичних параметрів, а також спостереженнями за поведінкою тварин  теоретично можливо передбачити землетрус. Але універсального та об’єктивного методу досі не розроблено, хоча були локальні наукові прориви, – розповідає Андрій Миколайович. – Нині в багатьох  країнах світу, зокрема і  в Румунії, успішно впроваджується так зване попередження про землетрус. Це не прогноз щодо ймовірності виникнення землетрусу в певний час, а конкретне попередження про початок землетрусу, що вже ставсявпевному регіоні. Наприклад, якщо  в горах Вранча виник землетрус, то  за допомогою такої системи попередження ми дізнаємось,через який час він дійде до Чернівців. Така система працює в Мексиці, в Індії, США.

   Анна СОЦЬКА,

студентка кафедри журналістики ЧНУ.