Про те, як підходять до збереження архітектурної спадщини в Європі, Львові та Чернівцях говорили в редакції газети «Буковина» під час публічної дискусії під назвою «Врятувати рядового Купола, або Чому в Чернівцях балкони падають?», яка відбулася за підтримки міжнародної організації Internews та Українського кризового медіацентру.

Досвід Львова: 42 мільйони на реставрацію

Якщо в Чернівцях є понад 700 пам’яток архітектури, то у Львові їх більше двох тисяч. І багато з них у незадовільному стані – як з об’єктивних причин ( вплив часу, природних явищ та тривалої відсутності належної уваги), так і через багаторічне не фінансування реставраційних робіт та банальну людську недбалість.

Очевидно, що коштом міських бюджетів відреставрувати усі історичні пам’ятки неможливо – це сотні мільйонів гривень, а може, і мільярди, каже Павло Богайчик, головний спеціаліст охорони історичного середовища Львівської міськради. Однак обсяги фінансування програм дольової участі з місцевого бюджету вражають, якщо порівнювати з Чернівцями: наприклад, у 2015 році у Львові на реставрацію виділили 7 мільйонів, а в 2018 уже 42 мільйони. Тоді як у Чернівцях цьогоріч, наприклад, депутати заклали в бюджет лише 280 тисяч гривень на співфінансування відновлення брам.

Реставрація окремих елементів історичних будівель у Львові відбувається на умовах співфінансування із різними частками дольової участі. Наприклад, програма відновлення вікон і брам, за якою 70% фінансували партнери з Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ, а 30% – мешканці, відтак ці функцію із дещо меншим відсотком перебрала на себе міськрада. Коштом бюджету співфінансують також заміну вікон із пластикових на дерев’яні, реставрацію балконів, яка обходиться власникам квартир у тисячу гривень, відновлюють частково коштом бюджету також внутрішні двори і навіть сходові клітини.

Водночас по всій країні відбувається списання будівель із балансу міськради та комунальних підприємств, але якщо  чернівчани опинилися сам на сам із цією проблемою, то у Львові – навпаки.

– Ми розуміємо, що не можемо передати користувачам та власникам будівлі у такому стані, як є, і сказати, що це тепер ваші проблеми, розбирайтеся. А тому запровадили програми співфінансування для власників будівель та ОСББ, – розповів Павло Богайчик.– Ми проводимо обстеження, дивимось, в якому стані будівля, чи мають вони охоронні договори, а тоді включаємо в програму співфінансування. Мешканці будинку за свою частку виготовляють проєктну документацію, отримують висновок будівельної експертизи, шукають підрядну організацію і укладають із нею договір. А відтак  отримують безповоротну фінансову допомогу на проведення реставраційних робіт. Дуже прозорий і чіткий механізм.

Дуже важливо також мати фахівців, які можуть займатися реставрацією. Львів вирішив виховувати власні кадри. Тоді як у Чернівцях уже добрий десяток років лише говорять про створення реставраційних майстерень.

– Ми запросили до Львова з Німеччини фахівців-реставраторів з каменю,  дерева, малярки. І вони проводили майстеркласи, вчили наших працівників, залучали до навчання фірми, які займаються реставрацією. В результаті ми отримали низку дуже висококласних фахівців,  частина з них залишилася у Львові працювати і завжди має роботу, – розповів Павло Богайчик.

Оксана ТАНАЩИК.

Фото – 7chudes.in.ua