Українське керівництво форсує виконання заходів на Донбасі, про які домовилося з противником. Адже 9 грудня має відбутися засідання лідерів України, Німеччини, Франції й Росії у Нормандському форматі, присвячене врегулюванню ситуації на Донбасі. Таких засідань не було від 2016 року. За наказом із Києва українські війська відводять з лінії фронту, а їхні укріплення вщент руйнують самі ж українці. Те ж повинен робити і противник. Проте російські окупанти та їхні найманці домовленостей не виконують. Українці відходять, а на їхнє місце заходять війська противника. Російські розвідувально-диверсійні групи діють в українському тилу, і наші воїни несуть втрати не лише на лінії фронту.
Ворог точно знає, куди відводять наші війська, тому його диверсанти там мінують територію. На радіокерованій фугасній міні підірвалися українські військовослужбовці, які оглядали місцевість, де повинна, за рішенням командування, розміщуватися їхня частина. Від важкого поранення помер командир 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади (Закарпатської) полковник Євген Коростильов. Майже кожного дня гинуть наші солдати і офіцери від вогню ворожих снайперів та від снарядів і мін, що летять ыз ворожих гармат і мінометів. А днями протитанковою ракетою противник влучив у військовий автомобіль ЗСУ, що пересувався в тилу на відстані 2,5 км від лінії фронту, поранення дістали троє наших хлопців.
Росіяни демонстративно нехтують всіма взаємними домовленостями, а їхній «лідер нації» заявляє, що його військ на Донбасі немає, і «конфлікт там відбувається громадянський».
Ставлення російської сторони до міжнародного права наочно продемонстрував нахабний акт піратства, коли рік тому біля Керченської протоки були захоплені два українські військові катери і буксир разом з екіпажами під надуманим приводом – мовляв, вони «порушили російський кордон». За рішенням Міжнародного трибуналу ООН з морського права Москва мала повернути моряків і кораблі українській стороні без будь-яких умов, але вона зробила все по-своєму. Моряків обміняли на своїх військових злочинців і продовжили кримінальні справи проти наших людей. А військові кораблі віддали в жахливому стані – з них було знято все, до чого лише дотягнулися руки злодіїв у формі військового флоту РФ.
Традиційно для військовослужбовців різних країн особливе значення має поняття офіцерської честі. А про яку «честь російського офіцера» можна вести мову в цьому випадку? Як останні злодюжки, росіяни крали на українських катерах розетки і плафони, апаратуру і устаткування, і навіть унітази. Вкрали й особисті речі українських моряків, у тому числі й труси, що були вже у використанні… Такої ганьби та дискредитації російського флоту годі було й вигадати спеціально! Але в путінській недоімперії людського вже майже нічого не залишилося. Піддані Путіна навіть хизуються своїми злочинами, знімають їх на камеру і розміщують в Інтернеті.
Світ недавно був шокований зйомками нелюдських тортур, яким у 2017 році піддали полоненого сирійця росіяни з «приватної військової компанії Вагнера», створеної московськими спецслужбами для найбрудніших справ. Наостанок нещасному відтяли голову і тіло підвісили, щоб познущатися ще й з нього… Трьох катів із шести вдалося впізнати. Один із них, Владислав А. на прізвисько «Вовк», загинув минулого року в Сирії. Другий, мешканець Брянська на ім’я Руслан, повернувся до Росії й нині бере участь у «військово-патріотичному вихованні молоді», а третій – Станіслав Дичко, до Сирії воював на Донбасі, і можна собі уявити, що виробляв там, набуваючи жахливих садистських навичок.
З таким противником нам пропонують «миритися», а гуморист Сивохо, призначений нещодавно радником секретаря Ради національної безпеки і оборони України, вимагає від українців, щоб ми ще й «вибачилися» перед московськими найманцями на Донбасі за те, що намагаємося зберегти територіальну цілісність своєї держави. Просити вибачення перед ким? Перед тими, кого найняли люди без честі й совісті, щоби не дати українському народові розвиватися вільно, аби знову загнати його у московське ярмо? Не дочекаються!
Ігор БУРКУТ, політолог, історик, публіцист.