Олексій Попович, вчитель із Вашківців, цього троку увійшов у ТОП-50 кращих вчителів України.

Про вчительство, дітей, успішні уроки та важливі освятянські проєкти – про це і не тільки він розповів газеті «Буковина».

Саме на жовтень припадає День працівників освіти (офіційно) або День учителя. І цей день дає привід згадати про тих, кому ми завдячуємо найбльшим багажем свого життя – знаннями. А ще – розповісти про пеагогів, які серце й душу вкадають у дітей. І Олексій ПОПОВИЧ, вчитель історії та громадянської освіти Вашковецького ЗЗСО I-III ст. ім. І. Бажанського, є одним із них. Адже для нього  педагогіка не лише робота, а й покликання назавжди.

У серпні цього року двоє представників із Буковини ввійшли в ТОП-50 півфіналістів премії Global Teacher Prize Ukraine 2024. Разом із чернівецьким  учителем Миколою Попадюком, Олексій Попович названий серед 50-ти кращих вчителів України.

Цікаво, що саме в ті дні Олексію Васильовичу випала ще одна місія –  міська рада на час воєнного стану призначила Олексія Поповича директором Вашковецького закладу загальної середньої освіти, де зараз навчається майже 200 дітей.

Олексій Попович розповідає, що ніколи не хотів бути вчителем, адже його мама – вчителька початкових класів, тому він від дитинства бачив, який це важкий труд. До слова, і сестра Олексія теж вчителька. Він же мріяв бути юристом, однак для здійснення його бажання в родини бракувало коштів. Тому вступив на історичний факультет, бо цей предмет  був для нього найцікавішим, і 2006-го закінчив Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича. А коли на старших курсах була можливість паралельно працювати, пішов у рідну школу викладати історію для 5 та 6 класів.

До речі, Вашковецька школа (донедавна це була гімназія) внесена у попередній перелік мережі ліцеїв на Буковині. Тобто, заклад після теперішньої реформи профільної середньої освіти має стати ліцеєм.

Олексій Попович – вчитель саме історії, і вважає, що це дещо більше, ніж посада. Адже знання історії  своєї  країни, свого народу  – переусім виховання патріотизму.

– Звісно, я бачу певні позитивні зміни у вивченні історії дітьми, – каже вчитель. – Такий сплеск уваги до історії України почався від 2014 року, і ще більше  посилився у 2022-му. Учні цікавляться, багато запитують, особливо багато уваги приділяють українсько-російським відносинам. Коли я розповідав їм, що Росія воює проти України не лише сьогодні, ця війна почалася століття тому, то помітив, вони шкодують, що не уважно слухали попередні уроки.  Нині всі діти «зависають» в Інтернеті,  де «гуляють» багато пропагандистських відео. Тому наша, вчителів, головна робота – навчити школярів бути медіаграмотними, розбиратися, де правдива інформація, а де фейк. Ми на уроках разом розвінчуємо такі міфи.

Олексій Попович зауважує, що завжди намагається уроки будувати так, аби там було і краєзнавство. Тобто, історію краю, історію України подає в контексті всесвітньої історії.

– Один із прикладів: тема уроку – Перша світова війна. Оскільки наша школа носить ім’я Івана Бажанського, відомого буковинського педагога, який також працював у Вашківцях, то на уроках я використовую його щоденники, які він вів під час Першої світової війни. Я звертаю увагу на повсякденні деталі, і ми з дітьми проводимо паралелі з сучасною війною. Приміром, Бажанський у своїх щоденник описує іспанку – іспанський грип, який лютував у ті часи. І ми порівнюємо ту жахливу хворобу зі знайомим нам ковідом…

У 2017 році Олексій Попович видав власну книжку «Вашковецька Периберія». Цьому передувала кількарічна пошукова, а також краєзнавча робота з дітьми. Адже школярі збирали світлини, систематизовували матеріали. Зараз Олексій Васильович готує на цю тему другу книжку. Однак від вересня йому, як  директору Вашковецького ЗЗСО I-III ст. ім. І. Бажанського, роботи додалося.

– Чесно зізнатися, в серпні я не сподівався на такі кардинальні зміни. І коли мені запропонували посаду директора, замислився… Не страшно було щось змінювати, але думав про те, як реалізовувати всі ті плани, аби наш заклад став сучасним освітнім простором. Можливо, ці зміни саме для того, щоб розпочати щось нове. Мій потужний стимул для розвитку як вчителя був 2015-го, коли я брав участь у конкурсі «Вчитель року» в номінації «правознавство». Зараз, правда, вже не викладатиму цей предмет, бо часу не вистачає. Переміг тоді на обласному рівні, ввійшов у десятку вчителів по Україні.

І після того  все й закрутилося! Олексій Попович співпрацює із відомим всеукраїнським проєктом «Освіторія», проводить тренінги з дистанційного та змішаного навчання. А ще Олексій Васильович – учасник важливого освітнього проєкту, започаткованого Департаментом освіти і науки ЧОВА спільно із Інститутом післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області та факультетом історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ. Це – регіональний інформаційно-просвітницький проєкт «Вивчаємо історію розвитку української державності та державотворення», або історія для «неісториків».  Основна  його мета – вивчення нашої історії, спростування міфів та наративів, які поширювала російська пропагандистська машина впродовж століть, відсуваючи історію України на другий план. Заняття проводили тренери, які пройшли підготовку на навчальних сесіях від найкращих експертів Чернівецької області в галузі історії України. І Олексій Попович був одним із  тренерів проєкту.  Упродовж двох місяців двадцять двоє тренерів у неформальних умовах розвінчували міфи російської пропаганди про Україну, відкривали нові та незвідані сторінки в історії України для своїх колег «неісториків». Загалом понад 3000 педагогів стали учасниками інформаційно-просвітницького проєкту.

Олексій Попович каже, проєкт дуже потрібний, адже чимало вчителів історії вчилися у вишах ще до часів незалежності України.

Учитель із Вашківців має свій секрет, як зробити так, аби діти бути чесними на уроках.  Він вважає, що учнів  не достатньо просто завантажити роботою,  їм потрібні цікаві практичні заняття, щоб вони не мали часу галасувати. Олексій Васильович уміє їх зацікавити, каже, що історія – навколо нас. Ми, наші рідні, наша школа  – це і є частинка історії твого краю, твоєї країни.

– Мені важливо навчити дітей думати, аналізувати, – каже вчитель. – Думаю, дещо мені вдається. Адже мої випускники часто вступають на історичні факультети. А ще я вчу дітей думати над тим, яку відповідальність вони нестимуть за свої вчинки. І ми разом розмірковуємо, як себе змінити на краще.

Разом зі своїми учнями Олексій Попович багато подорожує. Мандрували Буковиною, відвідували різні українські міста. Діти вже знали, що їхні екскурсії завжди складатимуться  з двох частин: пізнавальної та розважальної. Так вчитель прищеплює дітям любов до музеїв, до видатних місць і постатей. Адже не даремно вибрав своїм учительським кредо слова: «Люби те, що вчиш, люби тих, кого навчаєш».

 

в 

Наталія ФЕЩУК.

Фото з архіву  Олексія Поповича.