29 лютого  2020 року в інфекційне відділення Чернівецької  обласної клінічної лікарні госпіталізували чоловіка, який нещодавно повернувся з Італії, з підозрою на коронавірус COVID -19.  3 березня перший випадок коронавірусної інфекції в Україні  був лабораторно підтверджений. У Чернівцях почалася паніка…

На той момент обласному центрі не проводили ПЛР-тестування, тестів просто не було і обласна вірусологічна лабораторія за напрацьованим алгоритмом направляла усі зразки біоматеріалу  у Київ, до Центру громадського здоров’я. Проте кількість хворих на Буковині стрімко зростала і вже з середини березня Чернівецький лабораторний центр почав проводити власні дослідження. Вже у квітні 20 фахівців лабораторії опрацьовували до восьмисот зразків на добу. Лабораторія працювала і зараз продовжує працювати без вихідних. На той момент дослідження проводилися на одному ампліфікаторі, який не витримавши перенавантажень, вийшов з ладу на другий тиждень.

• Така ситуація, звісно, вимагала від нас швидкого перепланування. Ми отримали допомогу від обласної адміністрації з переведення лабораторії до іншого приміщення – це дало можливість створити додаткову кількість робочих місць. Отримали багато допомоги і від благодійників, від ВООЗ – це і додаткове обладнання, і витратні матеріали, – розповідає в.о. директора ДУ «Чернівецький обласний лабораторний центр МОЗ України» Наталія Гопко.

Фахівцям лабораторії допомагали місцеві науковці, співробітники медзакладів, місцева влада.  У стислі терміни, за підтримки офісу президента, вірусологічна лабораторія отримала новий ампліфікатор. Наразі заклад обладнаний трьома такими приладами, очікують ще на один. Встановлена автоматична система екстракції, яка суттєво пришвидшує опрацювання зразків. Крім того, почалось тестування лабораторно-інформаційної системи, яка дасть можливість оптимізувати процеси видачі результату. У перерахунку кількості досліджень на мільйон населення Чернівецька область займає 2-гу позицію після Києва. У кризові періоди Чернівецька вірусологічна лабораторія опрацьовує по 1600 зразків у день. Однак незважаючи на перевантаження, результати досліджень, здебільшого, люди отримують через 24 години.

З перших днів спалаху на Буковині коронавірусу почали працювати епідеміологи. Сьогодні їх команда складається з 20-ти фахівців, включно з лікарями-гігієністами, які мали спеціалізацію «епідеміологія» та долучилися до епідрозслідувань. На одному з брифінгів головний санітарний лікар України Віктор Ляшко відзначив, що найкраще з усіх регіонів країни епідеміологічні розслідування щодо поширення коронавірусу проводяться у Чернівецькій області.

На початку пандемії  Чернівецька обласна лікарня була єдиною опорною лікарнею, куди привозили хворих з усього краю. Спочатку приймали в інфекційне відділення, останній ремонт в якому проводили в 70-х роках. До речі, на відміну від інших областей України на Буковині ніколи не було інфекційної лікарні.

• Коли починалася пандемія, у нас був і заступник секретаря РНБО в інфекційному відділенні з комісією, був і голова ОДА, і міністр охорони здоров’я, представники ВООЗ, вони це все бачили, що потрібні гроші. Однозначно, коли почалася пандемія, не була готова ані Україна, ані Чернівецька обласна клінічна лікарня. У нас навіть в інфекційному відділенні кисню не було. За це період ми провели в інфекційне відділення кисень, обладнали палату інтенсивної терапії на 5 ліжок. Ми за цей період пристосувалися до роботи, відпрацювали маршрут пацієнтів, знаємо, як їх лікувати, кого відсортувати в яке відділення – це все прийшло з часом. На початку було дуже важко. Бо ніхто не розумів нічого до кінця, не було засобів захисту належних, ми працювали ще в радянських протичумних костюмах. Зараз усі медпрацівники, які працюють із такими хворими, мають належні засоби захисту і змінюють їх за потреби кожні 3-4 години, – розповідає Сергій Цинтар в.о. гендиректора ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня».

Пандемія COVID-19 співпала з початком 2- го етапу медреформи, а саме – початком зміни системи фінансування спеціалізованої медичної допомоги. Отже, з однієї сторони на систему охорони здоров’я лягло велике навантаження, з іншої – така екстремальна ситуація показала, які лікарні дійсно можуть приймати дуже важких пацієнтів, а які потребують додаткових  людських та технічних ресурсів. Під час епідемії Національна служба здоров’я України розширила Програму медичних гарантій, а це – 26 пакетів на надання медичних послуг, які контрактує відомство і включила ще  4 додаткових пакети.

• Це – бригади екстреної медичної допомоги, це – виїзні бригади для тестування пацієнтів, це – так званий стаціонарний пакет «COVID» і четвертий – це пакет, на який контрактувалися заклади лише у квітні, коли пандемія тільки почалася і ще не були розроблені маршрути пацієнтів у регіонах. Тоді будь-який пацієнт міг потрапити на лікування до будь-якої лікарні і цьому медзакладу відшкодовувалися збільшені витрати, – каже Мар’яна Возниця директорка Західного межрегіонального департаменту НСЗУ.

В умовах пандемії неймовірно важливим  є чітке дотримання клінічного маршруту пацієнта з COVID -19 чи підозрою на нього. За словами директорки Західного межрегіонального департаменту НСЗУ, саме маршрутизація та визначення кількості госпітальних баз, рівнодоступних для громади, в умовах пандемії – це відповідальність органів місцевого самоврядування, які є власниками лікарень. Нагадаємо, що на початку серпня цього року розголосу набуло закриття інфекційного відділення Заставнівської центральної районної лікарні і, як з’ясувалося, це сталося всупереч зверненням місцевої влади до вищих інстанцій.

Необхідність відкриття інфекційних відділень районних лікарень на той час відзначали і сімейні лікарі сільських амбулаторій, адже кількість хворих на COVID -19 щодня невпинно зростала.

• У районі немає куди госпіталізувати таких хворих. Госпіталізуємо у Сторожинецьку ЦРЛ і обласну лікарню. Відділення перевантажені, зазвичай, госпіталізують важких і середньої тяжкості хворих. Решта – на амбулаторному лікуванні. Вирішенням питання могло б бути збереження у нас інфекційного відділення. Воно у нас було у Вашківцях, але, внаслідок реформи, його закрили. Або ж розгорнути відділення на час епідемії у Вижницькій ЦРЛ і тоді не буде такої проблеми, – розповідала тоді Світлана Бандура, сімейна лікарка Міліївської амбулаторії.

Вже через тиждень, серед інших, Заставнівській і Вижницький райони потрапили до червоної зони і на початку вересня кількість госпітальних баз, де лікують хворих на коронавірус, або з підозрою на нього, збільшилася до 16 лікарень, в тому числі в Заставні і Вижниці. До цього переліку з середини вересня додали ще обласний перинатальний центр та обласну психіатричну лікарню.

• Чернівецька область має неймовірний досвід у цьому, бо ви були перші, де це почалося. У вас маршрути пацієнтів розписані давно і вони працюють, я сама їздила. Звичайно, є питання, бо ніхто не може передбачити, наскільки зменшиться чи збільшиться число хворих. Це робочий процес, який потребує зусиль великої кількості людей. Але треба розуміти, що навіть якщо всі лікарні будуть націлені на COVID, то випадки заражень зменшаться чи всім буде надана допомога. Треба розуміти, що є ресурс людський, треба розуміти, що є ресурс кваліфікаційний – хто цю допомогу буде надавати. І треба розуміти, що від того, що якщо б ми привезли в якусь маленьку лікарню, де ніколи не було потреби в тому, 2 апарати ШВЛ, концентратори, монітори – це взагалі не означає, що на них хтось зможе працювати. Апарат не лікує. Мусить бути і фахівець, і апарат, і той, хто це все координує, – каже директорка Західного межрегіонального департаменту НСЗУ Мар’яна Возниця.

У квітні 10 медичних закладів Чернівецької області були визначені, як госпітальні бази для хворих на коронавірус. На той час в області було вже майже 1000 інфікованих осіб. Значне навантаження лягло і на мобільні бригади, які збирали зразки для ПЛР-тестування.

Вижницька ОТГ ще до початку пандемії значно покращила стан медичних установ краю. Кожна амбулаторія була забезпечена спецавтомобілем. Старі приміщення, здебільшого відремонтовані, побудовані і нові, сучасні.

Проте у перший місяць  пандемії, буковинські лікарні знаходились на межі виживання. Медзаклади отримували засоби індивідуального захисту, медикаменти, кисневі концентратори, апарати ШВЛ та інше забезпечення від волонтерів, благодійників, міжнародних організацій та місцевих громад. Лікарі і медперсонал, які опинилися на передовій у боротьбі з коронавірусом, були незахищені як фізично, так і матеріально. Ситуація почала змінюватися після контрактування з НСЗУ 4-ох додаткових, так званих, ковідних пакетів.

Серед іншого, тариф, за яким НСЗУ оплачує послуги медзакладів за надання допомоги хворим на COVID-19 чи підозрою на нього, включає доплати медикам, які безпосередньо працюють з такими пацієнтами, у розмірі до 300 відсотків до заробітної плати. За здійснення цих доплат лікарям та медпрацівникам закладу несе відповідальність головний лікар.

• Ми отримуємо гроші з НСЗУ як на зарплату, так і окремо, коли почалася пандемія, кошти на доплату, правда дуже довго вирішували президент і Кабмін. Але якщо б цього не було, повірте, половина медперсоналу в лікарнях вже б не працювала. У них не було мотивації ризикувати за 3-4 тисячі гривень. Ми підписали пакет, який називається «стаціонарна медична допомога хворим з COVID». І за рахунок цього отримуємо кошти, – каже в.о. гендиректора ОКНП «Чернівецька ОКЛ» Сергій Цинтар.

Зараз в обласній лікарні працює 12 мобільних бригад, 3 відділення на 175 ліжок для хворих на COVID-19. На капітальний ремонт інфекційного відділення з обласного бюджету виділили 26 млн гривень, а також планують оновити реанімаційне відділення збудувавши кисневу станцію. У рамках програми «Велике будівництво» приймальні відділення п’ятьох опорних медичних закладів – обласної лікарні, лікарні швидкої медичної допомоги, Сокирянської, Вижницької та Сторожинецької ЦРЛ, почали реконструювати, на що виділили 40 млн. гривень. Ці лікарні також забезпечать необхідним діагностичним обладнанням.

27 серпня на сайті Чернівецької обласної державної адміністрації була оприлюднена інформація: «Госпітальні бази Буковини отримують від Національної служби здоров’я України достатньо коштів для лікування хворих на коронавірус. Однак трапляється, що кошти лежать на рахунках медичних закладів, а пацієнти, тим часом, скаржаться – змушені витрачати на необхідні препарати чималі суми. Наразі лікарні, що надають допомогу недужим на COVID -19, мають на депозитах 52 млн. грн.»

• Використання вільних залишків на депозитах само собою не є поганим. Але за умови, що лікарня на належному рівні надає послуги і немає таких явищ як купівля ліків хворими за власні кошти. Якщо у лікарень є вільні залишки – це правильно, що вони їх можуть розмістити на депозитах, але спершу треба забезпечити хворих лікам, не кажучи вже про все інше – засоби захисту тощо. Як ви знаєте, значну частину цього лікарні отримали як благодійну допомогу, бо казали тоді, що все погано. А як з’ясувалося, кошти лікарні отримували з квітня місяця, то, виявилось, що не все так погано було насправді, – наголошує депутат Чернівецької обласної ради Василь Гостюк.
• Кошти, які надходять до закладу охорони здоров’я, заклад розподіляє по пріоритетних напрямках. Ті, які залишаються, починають «крутитися» на депозиті. Тобто не можна сказати, що керівник закладу взяв кошти і поклав на депозит. У них залишкові кошти є. Вони роздали доплати, закупили ліки, засоби індивідуального захисту, а ті кошти, які залишаються, вони мають право використовувати на профілактику лікування COVID -19. Але на все це потрібен час, треба провести тендер. Ми це питання порушували нещодавно, воно вже вирішується, – запевнив Олег Чорний, директор Департамнету охорони здоров’я Чернівецької ОДА.

Після опублікованої на сайті ОДА інформації, представники влади почали перевірки госпітальних баз області на наявність медикаментів, необхідних для лікування коронавірусних хворих, а також умов їх перебування у лікарнях.  У Чернівецькій області також працювала мобільна моніторингова група МОЗ, яка з’ясовувала,  як госпітальні бази витрачають гроші, отримані на лікування пацієнтів із COVID-19 від НСЗУ за спеціальними пакетами, чи надають хворим необхідні препарати та чи дотримуються медики протоколів лікування.

З початку квітня Чернівецька область отримали від НСЗУ 242 млн. грн. за  ковідними пакетами, майже 200 млн. з яких вже освоєні.

До початку жовтня ще одним пріоритетним напрямком залишається забезпечення точками доступу до кисню усіх госпітальних баз області на 80%. Ще у середині вересня їх нараховувалося  276 , а це лише 37% від необхідних. Всього в області на цей момент для лікування хворих із COVID-19 відведено 1220 ліжок, працює 18 госпітальних баз. На кінець вересня вони завантажені на 52,5%.

У «Медреформа у громадах»» ми й надалі спостерігатимемо за змінами у медичній галузі нашого краю. Дивіться телевізійну версію також на телеканалі TВА, коментуйте і приєднуйтеся до офіційних сторінок газети «Буковина» та телеканалу ТВА у Фейсбуці.

Наталія Абрамова