Без бренду, але з баченням. Напередодні Дня міста ми поспілкувалися з Чернівецьким міським головою Олексієм Каспруком про те, як повинні розвиватися Чернівці в довгостроковій перспективі, чому однієї лише архітектури недостатньо для розвитку туризму і, зокрема, про відповідальність мера. А ще – про програму святкування, яку активно обговорюють чернівчани.

–  Цими вихідними Чернівці відзначатимуть День міста. І я думаю, що чернівчанам важливо розуміти, що в людини, яка цим містом керує, є бачення перспективи. То, власне, як Ви уявляєте розвиток міста на найближчі скажімо 5, 10, 20 років, які зміни тут повинні відбутися?

– Насправді, це має бути не лише моє бачення, а бачення всієї громади. І в нас воно сформульоване в «Інтегрованому розвитку Чернівців до 2030 року». Це – об’ємний документ, з яким працювали і експерти, і чернівчани в різноманітних фокус-групах, заходах, і депутати брали участь у розробці цього документа. І ось там все написано: якими мають бути Чернівці. Безперечно, перед нами, як і перед іншими містами, стоїть дуже багато викликів. Але маємо розуміти, що їх здолати ми зможемо тільки разом, об’єднавши зусилля всіх чернівчан, політичних партій, які представлені в місті, всіх вихідців із Чернівців, які займають якісь щаблі в державній владі. Якщо ми  навчимося любити наше місто, вірити в нього, то нам усе вдасться.

–  Місто втратило дуже багато в сфері туризму, розвитку бізнесу. І уже цілком очевидно, що наздогнати Львів, чи той-таки Івано-Франківськ буде непросто. Та все ж, повинно місто рівнятися на ближніх конкурентів, чи, можливо, має знайти іншу, власну нішу?

– Кожне місто унікальне, і не треба гнатися за Львовом чи якимось європейським містом у галузі туризму. У нас є свій турист. Так, ми не маємо такого ресурсного потенціалу, як  Львів. Але місто Лева значно більше, має більші фінансові можливості, людський капітал, іншу креативність… І ви в своєму запитанні чітко сформулювали найважливіше: розвиток туризму – це завдання не тільки влади. Ми повинні створити сприятливі умови, допомагати, але розвиток туризму – це, насамперед, розвиток бізнесу. Це підприємці, які відкривають готелі, хостели, заклади харчування, організовують туризм. Прикладом може бути Меридіан Черновіц.  Це вже бренд міста. І завданням влади було сприяти, допомагати, співфінансувати. Але якби не було тих людей, які взялися за це, які зранку до ночі працювали і залучали учасників, спонсорів, меценатів, то нічого не вийшло б. Чиновники не можуть займатися туристичним бізнесом, це не наше завдання.

–  Що могло би стати брендом міста, на Ваш погляд? На зразок «Київського» торта в столиці, чи кави  у Львові?

–  Якщо  говорити про продукти харчування, які в нас  насправді  унікальні, то тут треба сміливіше створювати нові бренди, використовуючи старі забуті рецепти. Про це ми нещодавно говорили з одним із чернівецьких підприємців, що треба рухатися, створювати. Якщо чогось і немає, то його завжди можна придумати. Є, умовно, той-таки березовий сік, із яким люди за кордоном не знайомі. І ми маємо приклади підприємців, які змогли його доставити в Європу, сертифікувати… Впевнений, що таких потенційних брендів є чимало,  їх треба шукати, розвивати. Важливо розуміти, що наша архітектура – це прекрасно, але на будинки приїжджають подивитися раз. А щоб повернути сюди туриста, потрібні цікаві заходи, атмосфера, дух, зручності. У нас є проблеми: наприклад, відсутність місць у готелях, а міська влада не може сама взяти і відкрити готель. Є проблеми з поганим сполученням – залізничним, авіа. Це теж такі речі, які напряму від нас не залежать. Ми можемо лишень просити, звертатися…

– Як не прикро, але місто – наша архітектура, про яку Ви згадали, валиться просто на очах. Це природні процеси, вплив часу. Чи маєте розуміння, як не втратити архітектурну спадщину міста?

– Нам треба змінювати свідомість: має бути розуміння, що в місті дуже багато будинків, які є цінними, є пам’ятками місцевого значення. Але вони не належать місту – це приватні будинки. Ось є там 8, 10, 15 квартир, є підприємці, які мають магазини на першому поверсі, то саме вони повинні разом із мешканцями утримувати цю будівлю в належному стані. Ми не можемо за кошти платників податків – тих же жителів, до прикладу,  Роши, які не мають каналізації чи нормальних доріг, відновлювати фасади в приватних будинках. Власникам приватних будинків ніхто ж не допомагає – ні місто, ні держава – утримувати будинки. Ми готові допомагати – співфінансувати,  погашати відсотки, але основне завдання влади – контроль. Законом чітко передбачено: якщо власник пам’ятки про  неї не дбає, то влада може ставити питання про викуп на не найвигідніших для нього умовах.

 – Що Ви відчули, коли Вас вперше обрали міським головою? Очевидно, що пам’ятаючи досвід  батьком, уявляли, що на Вас чекає. Але ж і часи змінилися, та й коли ця відповідальність падає на власні плечі – це вже геть інше відчуття.

– Величезна відповідальність. Абсолютно змінюється життя, розпорядок дня, ставлення до багатьох речей. Є речі, які ти не можеш змінити, як би цього не хотів. На жаль. Тому що такі обставини, ситуація, законодавство… До мене на кожен прийом, наприклад, приходять десятки людей, які мають право отримати житло. А їх у черзі 8,5 тисячі. Долі  цих людей дуже різні, часто непрості. А квартир на рік з’являється – аж одна чи дві… Це дуже відповідально, не найпростіша робота і не дуже вдячна. Але я бачу результати, і люди підтримують.

– Чи думали колись,  що сказав би Ваш батько, спостерігаючи за тим, що зараз відбувається в місті? І взагалі, чи маєте звичку звіряти з ним свої вчинки?

– Це дуже важко. Безперечно, я над цим часто думаю. Він жив у трохи інший час, а якщо правильно сказати – в абсолютно інший. І люди інші були. Основні життєві речі незмінні протягом тисяч років, але якісь дрібні моменти – вони змінюють і ставлення людей до міста. Я не думаю, що він зміг би працювати сьогодні. З його моральними принципами йому було б дуже важко працювати в тих умовах, у яких живе наша держава упродовж останніх  20 років.

– І, власне,про святкування Дня міста. В мережі зараз активно обговорюють програму свята. І справді, м’яко кажучи, вона могла би бути цікавішою…

– Насамперед, ми сподіваємося на хорошу погоду. І гарний настрій. Щоб відпочити і набратися хороших емоцій, не обов’язково, щоб на площі співала світова зірка. І без цього можна зустрітися з рідними, друзями, відпочити. Що стосується програми – такі часи. Ті пропозиції, які надійшли до оргкомітету, наскільки мені відомо, були враховані. Якщо ніхто не прийшов з новими ідеями, то ще не час. Пропонуйте, і ми підтримаємо. Є гарні приклади – День вуличної музики. Молоді активні люди самоорганізувалися і проводять щороку свято. Десятки тисяч чернівчан його відвідують. Місто потребує саме таких ідей. Зауваження до Дня міста врахуємо, звісно, є оргкомітет, голова оргкомітету – Василь Продан, секретар міськради. Що організували, те і матимемо. Сподіваюся, свято вдасться.

Із Чернівецьким міським головою

розмовляла Оксана ТАНАЩИК.