Адаптація екологічного законодавства до стандартів Євросоюзу, заборона експорту лісу-кругляку, впровадження сучасної системи моніторингу, європейської системи поводження з відходами – народний депутат 8-го скликання Іван Рибак в ефірі телеканалу ТВА назвав ключові законодавчі ініціативи, які він разом з іншими колегами в парламенті зумів реалізувати.

• Я працював у підкомітеті державного екологічного моніторингу, у відання якого було питання реформування системи водного господарства України. І нам вдалося ухвалити 14 законів – адаптувати наше законодавство до стандартів Євросоюзу у питаннях утворення басейнового управління в системі контролю водного господарства. І – оптимізація роботи чиновників з іншої сторони. Крім того мова йшла і про протиповеневі заходи в частині моніторингу. Це робота, яка була розпочата і завершена за одну каденцію парламенту. Зараз і наші європейські партнери, і нинішня влада в Україні кажуть, що це – одна з найкращих реформ, проведених Верховною радою минулого скликання. Нам, окрім цього, вдалося ухвалити низку законодавчих актів, що дали можливість завершити об’єкт «Укриття» і перетворити його на екологічно безпечне сховище з гарантією на 100 років. Також ми ухвалили норми, що дали можливість створити робочі місця у лісовій галузі. Це мораторій на вивезення лісу-кругляку закордон. Питання – куди зараз їдуть ешелони з лісом? Я не кажу, що не було проблем упродовж 5 років. Але сьогодні, здавалося б, прийшла нова влада (яка йшла, до речі, з меседжами «будемо саджати», «не дозволимо ліс рубати»), а я бачу переповнені залізничні платформи у напрямку Євросоюзу. І, швидше за все, це контрабандний ліс. І мені дуже прикро дивитися нині на це, адже ми з Миколою Томенком, ідейником цього законопроєкту про заборону експорту лісу-кругляку на 10 років, мали на меті збільшення кількості робочих місць у лісовій промисловості та зростання доданої вартості у цій галузі. А залишилося всього ще 5 років дії цієї заборони. Натомість, нині наші державні лісокомбінати працюють на половину своєї потужності. Зрозуміло, що є речі, пов’язані з коронавірусом та обмеженнями. Але шляхи вирішення проблем були закладені у цьому законопроєкті. Також можна багато говорити про законодавство, що змінило стару корупційну систему екологічної експертизи. Сьогодні оцінка впливу на довкілля відбувається винятково за участі громадськості. Система стратегічної екологічної оцінки взагалі повинна формувати програми розвитку громад та територій – скільки ми візьмемо води, скільки використаємо, скільки викинемо в атмосферу шкідливих речовин і як ми будемо користуватися нашими надрами. І один із ключових законопроєктів, що стосуються безпосередньо громад, – це зміни до Закону України «Про відходи» в частині зобов’язання органів місцевого самоврядування забезпечити роздільне збирання сміття. На Буковині є дуже позитивні приклади. У парламенті я представляв Вижницький, Кіцманський, Путильський та Сторожинецький райони і ми створили у Вижниці свого роду екологічний хаб у тестовому режимі, який працює й до сьогодні. Там – роздільне збирання сміття з різного кольору сміттєвими баками, новими спецмашинами. Тобто люди вже побачили переваги сортування сміття. Вже нема величезних куп відходів, бо люди вдома сортують. Там же нам вдалося збудувати очисні споруди, яких раніше не було і всі нечистоти з Вижниці й сусідніх сіл зливалися у Черемош (розумієте, яка була екологічна ситуація вниз по течії в тому ж таки Кіцманському районі). Це єдині у Західній Україні очисні споруди, збудовані з 1991 року. І нам вдалося у дві черги реконструювати каналізаційну систему, бо там були ще австрійські каналізаційні колектори. Сьогодні Вижниця має чим пишатися. Є дуже багато молодих і активних людей з інших населених пунктів, які б хотіли перейняти цей досвід і зробити у своїх громадах так само. До речі, в минулому році Буковина потрапила у рейтинг найчистіших регіонів України, – розповів політик.