Земля розбрату

У мальовничому, відомомому не лише в Україні своїм гірськолижним курортом  селі  Мигове на Вижниччині відбулася незаконна  приватизація землі.  Незаконна, бо ж ця земля належить лісовому фонду, а отже, до категорії, на яку накладено мораторій. До того ж, ділянки  виділили без розгляду на сесіях селищної ради та профільних комісіях. Депутати Берегометської ОТГ (до складу якої входить  Мигове)  називають ситуацію, що склалася, шахрайською схемою та припускаються думки, що процедура приватизації не обійшлася без керівництва громади.  Аби поінформувати виборців про незрозумілий поворот у цьому надважливому  питанні, вони ініціювали схід селян …

ОТОЖ, НЕОЧІКУВАНО для себе народні обранці виявили в  Публічній кадастровій карті України  нові кадастрові номери. Йдеться про 13 ділянок загальною площею 6 га  в межах відпочинкового комплексу, які  не можна ні віддавати в оренду, ані приватизувати. Бо якби   чинним законодавством це було дозволено, то найперше, вочевидь, таким правом скористалися б саме власники курорту, які працюють тут уже  майже два десятиліття і нині він, як відомо, приносить громаді неабиякий дохід. До слова,  через «приватизацію» вийшло так, що кілька опор одного з курортних підйомників – крісельного – опинилися  на  території  вже «нових господарів»…

– Публічна кадастрова карта через воєнний стан упродовж тривалого часу була  заблокована (закрита),  – пояснює депутат 8 скликання Берегометської селищної ради,   голова земельної комісії Дмитро КЛИМ. – А коли її у березні цього року  відкрили, ми неочікувано виявили, що земля лісового фонду  якимось чином вже роздана. А це  ж 6 дорогоцінних  гектарів! Причому  номери з’явилися зовсім нещодавно – кілька 16-го, інші –  25-го лютого 2023 року. Як і  коли ділянки  приватизовано, питання риторичне, бо ніхто за період існування Берегометської територіальної громади  не звертався до селищної ради,  про ці ділянки  не йшлося на сесіях, не засідала, зрештою, профільна комісія, а я, як голова взагалі нічого не знав.  Усі протоколи засідань комісії з відповідними її  підписами у мене, але в жодному немає відомостей про ділянки землі лісового фонду з виявленими кадастровими  номерами.   Коли  ми дізналися,  а  власники гірськолижного курорту ще й  побачили на плані, що частина їхньої ділянки насправді вже не їхня, були просто шоковані…

Те, що ділянки, про які йдеться, не були приватизовані й  до об’єднання в територіальну громаду (від 2015 до 2020 року) за період його каденції, стверджує й тодішній Мигівський сільський  голова, нині секретар земельної комісії територіальної громади, мигівчанин Василь МУДРАК. «Люди зверталися, я подавав запити до відповідних інстанцій, аби знати, кому належить земля, і отримував офіційні відповіді, що це власність лісового фонду. В мене є копії запитів і відповідей  Управління Держгеокадастру в Чернівецькій області.  Таким чином і пояснював: не можна її приватизувати…Але зараз виходить так, що коли наші хлопці в кровопролитних боях здобувають волю Україні і гинуть за кожного з нас, окремі «ділки» вирішують свої шкурні питання. Їх не цікавить, що ця земля за можливості могла би бути віддана у власність саме нашим захисникам, або  виставлена на аукціон, і громада мала би неабиякий дохід…

Як пояснили нашому кореспонденту мигівчани, земля тут справді «золота», і ці 6 гектарів  вартують приблизно 1,5 мільйона доларів США …

– Взагалі у нашій громаді зараз відбувається казна-що, – кажуть селяни. З цим погоджуються і депутати. –  За весь період її існування (а це три роки!) голова селищної ради Сергій  БОДНАРЮК, попри вимоги закону про місцеве самоврядування, жодного разу  не зібрав нас, як це годиться,  не прозвітував про роботу, не окреслив проблеми… Голови сусідніх громад спілкуються з населенням, а наш ховається,  мовляв, триває війна, тому збиратися ніяк не можна, а до цього – пандемія  йому, бачте, заважала… А проблеми є. І це не тільки махінації, як ми вважаємо, із земельними ділянками.  У нас кульгає, до прикладу, інфраструктура, є проблеми зі ставком, до якого в порушення чинного законодавства  не підпускають людей…  Кудись безслідно  зникла зведена на прохання мигівчан  при в’їзді в село споруда зупинки громадського транспорту за 27 тисяч гривень, яка була зведена ще до об’єднання населених пунктів, вона захищала людей від сонця та дощу…

– Коли ми заходили до Берегометської ОТГ, мали мільйон гривень на рахунках, – каже колишній сільськой голова Мигова Василь МУДРАК.  – Берегомет у той час мав «мінус 4 мільйони». Коли ще не були об’єднані – щороку обов’язково  щось робили для села, наших людей,  а тепер…  Ось маємо Будинок культури найкращий в районі, перекрили стару школу… Працює потужний відпочинковий комплекс, з якого ми живемо, бо це основа поповнення бюджету коштами.  Всі розуміють, що в країні йде війна, але на території нашої області, на щастя, немає бойових дій. Тому керівництву громади треба шукати виходу і якось розвивати територію… Ми, мигівчани, намагаємося покращити ситуацію,  бо  ж  заходили до територіальної  громади, сподіваючись на краще… Чому прибутки з нашого населеного пункту не працюють насамперед  на його жителів?   Звісно,  троє  депутатів (саме стільки обранців входять до складу Берегометської селищної ради  від села)  не можуть так  впливати на всі процеси громади, як представники населеного пункту (Берегомет, – авт.), що має 11 тисяч населення, а отже й більше мандатів… »  Але й не можемо мовчки споглядати на безчинства. Крайня проблема – земля, яка була приватизована там, де працює гірськолижний курорт.  Як так сталося?  У нас мало земель, і вони, зрозуміло,  є інвестиційно привабливими. Тому вимагаємо пояснень від влади, мусимо реагувати, збиратися і протидіяти незаконним рішенням. Розуміємо, що без участі керівництва ОТГ  жодних оборудок не відбулося б…

До слова, депутати надали список 30 людей, які останніми роками отримали у власність  у Миговому земельні ділянки, однак там не проживають. Кажуть, що вони пройшли сесії, але на них не був присутній ні голова земельної комісії Дмитро Клим, ані секретар Василь Мудрак. Із тридцяти 14 власників  живуть у Чернівцях,  один – у Києві,  п’ять – у Берегометі, є власник із Вижниці, Малої Виженки  і Виженки,  Чорногузів, Чагра, Бочківців, двоє зі  Сторожинця, а ще із Новоселиці та  міста Липовець… Чи варто щось пояснювати?

Стосовно ж цьогорічних кадастрових номерів і, відповідно, земельних ділянок,  поінформовані пояснюють, що невідомі допоки «махінатори» вже замітають за собою сліди, аби заплутати правоохоронців. Вони «розбили» землю – спочатку ділянок було 7,  потім зробили поділ на 13,  зараз двоє власників. Зареєстрована земля  на жителів територіальної громади. Ну і цікавий факт – тракторист Берегометської селищної ради має у власності… аж 7 земельних ділянок!

Нині депутатський корпус Берегометської селищної ради  розділився на дві частини – із 26 депутатів  13 підтримують чинного голову  громади, а 13 – ні.   Вирішили, допоки в громаді не буде прозвітовано про роботу та  наведено належного  порядку, ігнорувати  сесії.  Отже, всі проголосовані рішення  тепер не можуть бути чинними, бо за законом потрібно, аби «за» чи «проти» було 50 % плюс один голос. У  Берегометській селищній раді нині голосують 13 депутатів, та всупереч закону про місцеве самоврядування задля прийняття рішення  враховують і голос голови. Насправді ж він має право  голосувати за те чи інше питання, однак його голос не може бути врахований при кворумі, щоб сесія була легітимна.

Аби люди мали де зібратися, сподіваючись отримати вичерпні  пояснення, що відбулося з землею в межах гірськолижного курорту та що взагалі   відбувається в громаді,  обранці зареєстрували в селищній раді звернення про надання приміщення Мигівського сільського Будинку культури. Голова Сергій Боднарюк не лише не з’явився на схід,  він спочатку навіть відмовив  ініціаторам   та вкотре  наголосив, що під час воєнного стану та карантину, який на той час вже був відмінений, збиратися заборонено… Коли ж люди таки зійшлися, щоправда, їх у цей день, 25 травня,  було небагато (може, через релігійне свято або через чутки, що селищна рада не надає приміщення,  або й через те, що вже не вірять  у позитивні для себе зміни),  у залі «випадково», за його ж словами,  з’явився  заступник голови ОТГ Михайло СТРАЖИР. Поява цього чоловіка викликала  багато суперечок та емоцій.   Посипалися звинувачення, що «оборудки» із землею не могли обійтися без його відома.  Мовляв, сам був свого часу районним фахівцем – земельником (інспектором держгеокадастру у Вижницькому районі),  то хто, як не він знає про походження нових кадастрових номерів і, відповідно, як і звідки з’явилися нові землевласники?

Михайло Тодорович спочатку повідомив, що ці земельні ділянки були приватизовані ще до утворення Берегометської ОТГ,  потім сказав, що нічого не знає.

– На жаль, серед присутніх тут депутатів, які ініціювали збори селян,  є такі, які з різних причин не відвідують засідання сесій, – пояснював чоловік.  – Частина з них –  прихильники колишнього сільського голови Мигового. Їхня мета полягає у звинуваченні нинішньої влади територіальної  громади в тім, що вона, буцімто, погано працює. Насправді ж ми робимо для ОТГ дуже багато, але зараз я не маю при собі конкретних  даних. Щодо цих земельних ділянок, площа яких  становить 6 га,  це не є компетенцією територіальної громади. Це землі лісового фонду, і громада не має права розпоряджатися ними, тобто надавати їх у приватну власність чи  в  користування. З якої причини така земля отримала кадастрові номери,  мені невідомо. Відкрито кримінальне провадження, і  все з’ясують слідчі…

На запитання, які він, як фахівець, має з цього приводу  припущення, пан Стражир відповідає, що достеменно  не володіє інформацією,  то й не хоче робити жодного  припущення. А звинувачують його в причетності, вочевидь, через те, що коли працював районним інспектором, напарник з відділу був притягнений до відповідальності через зміну цільового призначення земельної ділянки.

… Нині 13 обранців  громади, яким, як вони кажуть, болить її доля  (Василь Мудрак, Василь Мацьопа, Руслан Семеген, Юрій Жебчук, Андрій Угрин, Андрій Кравченко,  Катерина Стражир, Дмитро Паламарюк, Галина Паламарюк, Микола Вишинський,  Любов Дрищ, Роман Марчук, Дмитро Клим) написали офіційне звернення до всіх можливих інстанцій –  управління  СБУ в Чернівецькій області, обласної ради, обласної прокуратури, спеціалізованої прокуратури в сфері оборони  Західного регіону, територіального управління державного бюро розслідувань, управління держгеокадастру в області, територіального управління юстиції, філії Подільського лісового офісу: «Звертаємо вашу увагу, що на території Берегометської селищної ради Мигівського старостинського округу були виділені в приватну власність землі лісового фонду в інвестиційно привабливій зоні  площею 6,0 га, в межах гірськолижного туристичного комплексу «Мигово»,  без розгляду на профільних комісіях та сесіях.  При відкритті публічної кадастрової карти  виявили виділені земельні ділянки під кадастровими номерами, які не розглядались за нашої каденції, не погоджувалися та не затверджувалися. Відповідно – рішення підроблені! В доказ надаємо кадастрові номери та дані про які в Єдиний державний реєстр внесені після 16 02. 23 року (перелік). Просимо вас накласти арешт на зазначені земельні ділянки з метою недопущення подальшого руху…»

… Усі, хто брав слово на сході, не приховували свого  обурення. Серед них були присутні родини військових, яким відмовили в отриманні землі. Аби  люди  таки дізналися, хто і коли приватизував дорогоцінні гектари, староста Мигівського старостинського округу Іван ШУТАК пообіцяв запросити на зустріч із ними голову громади.

Що ж.  Будемо сподіватися й ми, що зустріч відбудеться. А  особи, причетні до незрозумілого на нинішній день поводження із землею, на яку держава наклала мораторій, будуть виявлені та обов’язково покарані. Надалі стежитимемо за розслідуванням справи та про результат обов’язково повідомимо нашим читачам.

Наталія БРЯНСЬКА.

Р. S. Залишаємо право надати на сторінках часопису роз’яснення стосовно ситуації, що склалася,  Берегометському селищному голові Сергію Боднарюку та начальнику відділу земельних ресурсів Іллі Куржосу.