У Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського відбулася презентація книги чернівецького аристократа, науковця, поліглота Тараса ІВАСЮТИНА «Життя як подорож», присвяченої 80-річному ювілею автора
Пана Тараса в Чернівцях давно вважають «головним французом міста», адже він бездоганно спілкується фанцузькою. Все життя працював на кафедрі французької мови на факультеті іноземних мов Чернівецького національного університету ім Ю. Федьковича, а згодом став засновником кафедри іноземних мов на факультеті історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ. А ще Івасютин розшукує в світах французів, життя і доля яких пов’язана з Буковиною.
Ювіляр нині перебуває в німецькому Дортмунді в рідних, тому презентація відбувалася онлайн. Варто додати, що можновладці міста привітали пана Тараса з ювілеєм листівкою зі словами Франца Кафки: «Хто зберігає здатність бачити прекрасне, той не старіє».
Тарас Дмитрович усе своє життя багато подорожував, об’їздив безліч країн, всюди має друзів, скрізь і завжди пропагує Україну та Чернівці.
Всі, хто був на цій камерній презентації, розповідали про ювіляра, підкреслюючи його незгасні енергетику та позитив.
З вітальним словом виступив декан факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ ім. Ю. Федьковича професор Олександр Володимирович Добжанський. Він зазначив, що саме завдяки Тарасу Дмитровичу на факультеті історії була створена кафедра сучасних іноземних мов (шість мов) та перекладу. Тарас Дмитрович був її незмінним очільником упродовж багатьох років. Кафедра була і залишається предметом гордості університету і факультету зокрема.
Близький друг Тараса Дмитровича – професор Роман Венгренович щиро і весело пригадав спільні яскраві миті та події. Зокрема, щасливі сімейні застілля, коли добрі друзі – родини Івасютиних, Яценюків та Венгреновичів збиралися разом. Усі викладали в університеті, тепер їхній дружбі вже понад 50 років.
У книзі автор розповідає про своє дитинстов, юність, навчання роботу, подорожі, зустрічі з різними цікавими людьми. І хоч вона задумувалася, перш за все, як розповідь про власне життя для нащадків, проте кожен, хто її прочитає, не пошкодує. Особливо той, хто в 30,40 чи 50 інколи каже, що все вже пізно. А Тарас Дмитрович після 50 -ти вивчив німецьку мову, після 70-ти отримав сертифікат зі знання румунської мови, а кілька років тому записав диск відомих світових шлягерів у власному виконанні…
Особливо невимушеною презентація вийшла завдяки модераторці презентації Інзі Кейван, яка працювала над книгою. Насправді, прочитавши «Життя як подорож» й вкотре гортаючи сторінки книги, хочеться побажати всім прожити таке ж насичене життя і бути схожим на Тараса Дмитровича, який до своїх поважних літ зберігає здатність бачити прекрасне, і тому залишається таким жвавим і молодим.
Наталія ФЕЩУК.