Небо над Чернівцями підкорили вперше 1910-го
На початку 1910-го мешканці австрійської коронної землі Буковина із нетерпінням та цікавістю очікували на прибуття до Чернівців нового літального апарату Блеріо/Bleriot ХІ, політ якого було анонсовано авіаційним консорціумом у столиці Австро-Угорщини Відні.
Кореспондент газети «Czernowitzer Tagblatt» 16 січня 1910 року повідомляв у дописі «Показовий політ», що з метою перевірки місця проведення показового польоту, в Чернівці прибув представник авіаційного консорціуму, доктор Віктор Шлаух фон Лінден. Оглянувши Sturmwiese (штурмовий луг – незабудований до 90-х років ХІХ століття простір між сьогоднішніми вулицями Т. Шевченка, М. Кордуби, Ю. Федьковича, О. Щербанюка і Героїв Майдану), а також Horeczaer Exerzierplatz (плац на Горечі – колишньому передмісті Чернівців), у виборі злітного поля зупинилися на останньому, бо наявність вибоїн робила штурмовий луг непридатним для підйому літального апарата.
У газеті також зазначалося, що аероплан має прибути з Пау (південна Франція) до 23 січня. Однак літальний апарат був доставлений залізницею до Чернівців лише в квітні, що дозволило організаторам змінити місце проведення польоту. Було обрано луг біля міської водокачки, власність пана Йозефа Зейднера (нині мікрорайон Рогізна).
Монтажем аероплану (вага 1050 кг, потужність двигуна 24 к/с, довжина 7,25 м, висота 3 м, розмах крил у 8,5 м) керував інженер, пілот та співробітник авіатехнічного журналу, австрієць Гайнц Ельпель, який надавав необхідні інструкції робітникам.
Незадовго до початку заходу була проведена інспекція злітного поля. Комісія в складі повітового старости Кжесньовського, повітового комісара д-ра Висоцького, інженера Реццорі, крайового урядового проєктанта Бухера й, власне, інженера Ельпеля визнала стан злітного поля задовільним та затвердила його для польотів.
Про ажіотаж довкола цієї події свідчить низка заміток у чернівецькій газеті Czernowitzer Allgemeine Zeitung за 1910 рік. Передусім, йшлося про масове надходження з усіх міст Буковини та Галичини запитів на попередній продаж квитків. Реєструвалися, як повідомляє газета, й офіцери військових частин з Чернівців, Коломиї, Станіслава.
Подія місцевого значення вже за короткий час, за свідченнями сучасників, набула значного резонансу в усій Австро-Угорщині.
У Чернівцях друкували оголошення з адресами установ міста, де можна було придбати квитки на показовий політ. Це – рекламно-медійна установа п. Шаффера «Успіх» у Чернівцях на пров. д-ра Ротта, 4 (нині вул. О. Доброго) та паперова крамниця Йозефа Готтліба на Гауптштрассе, 3 (нині Головна). Квитки також можна було замовити телефоном.
Організатори демонстраційного польоту визначили ціни на квитки. Ложа на 6 місць вартувала 50 крон, місця 1, 2, 3 категорії коштували від 5 до15 крон, а на місця для стояння можна було потрапити за 1 крону.
Для збереження порядку під час цього показового польоту влада виділила охорону, до складу якої входили батальйон піхотинців 41-го полку, кавалеристів та з жандарми крайової команди.
Проте газети Czernowitzer Tagblatt та Czernowitzer Allgemeine Zeitung від 19 квітня 1910 року повідомляли, запланований на суботу, 16 квітня, пробний політ не відбувся через поламку двигуна аероплана. Лише 28 квітня Г. Ельпель таки підняв літальний апарат на восьмиметрову висоту.
Причини попередніх невдач крилися як у погодних умовах (висока вологість у регіоні) і неякісному покритті поля, так і в самому літальному апараті, який неодноразово ламався, часом на етапі розбігу аероплана.
Відтак було укладено угоду з відомим у авіаційних колах інженером Яном Кашпаром, чехом за походженням, який багаторазово демонстрував блискучі польоти. Незважаючи на невдалу першу спробу, 24 жовтня 1910 року інженер Ян Кашпар, злетівши пополудню з поля на Рогізній, досягнув на своєму аероплані висоти 30 м, так що його ледве було видно неозброєним оком.
Кореспондент газети Czernowitzer Tagblatt від 25 жовтня 1910 р., описуючи цей показовий політ, який можна вважати вдалим, відзначав «не зовсім погідну погоду». За словами журналіста, іноземців через це тут було мало, проте подивитись на політ зійшлася велика кількість міського населення.На місце події прибули високоповажні гості. За демонстраційним польотом з великим інтересом спостерігали офіційні особи: президент краю Бляйлебен, директор поліції Тарангул, урядовий радник Кжесньовський та ін. Тому дуже ретельно дотримувалися заходів безпеки.
Нарешті, за словами, кореспондента, з ангару на поле викотився гігантський птах. Інженер Кашпар, незважаючи на неабиякий вітер, енергійно та рішуче сідає в машину. Літак піднявся приблизно на 20 метрів, трохи вертикально вгору, потім, через технічний дефект, пілот змушений був негайно приземлитися. Далі він зауважив, що після того, як дефект було швидко виправлено, пілот «повернувся до царства Неба. Пан Кашпар елегантно піднявся вгору і досяг висоти близько 30 метрів у напрямку Мамаївців, потім зробив велику петлю і повернувся назад. Через настання сутінків і сильні пориви вітру плавна посадка була неможлива. Пан Кашпар став планерувати, апарат було дещо пошкоджено. Публіка влаштувала пілоту овацію».
Отже, після цілої низки спроб і невдач авіаторів-ентузіастів у справі підкорення неба над Чернівцями, восени 1910 року крайова влада, жителі та гості міста змогли нарешті спостерігати за успішним показовим польотом над столицею Буковини, який відбувся на зорі становлення авіації.
Дмитро ЧУЧКО,
Леонід ГІКОВ,
старші наукові співробітники
Державного архіву Чернівецької області.